A. Kolesnyk (shepardvia) wrote,
A. Kolesnyk
shepardvia

Освіта в Україні

  Інколи здається що Верховна Рада  України діє за принципом : «Аби Було». Ніяких політичних переконань  у цьому  немає, і це лише власне спостереження  і я ні в якому разі не  критикую політику  керуючої партії. Доказом цьому є  стаття про проведення слухань  на тему «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення». Новина має суто інформаційне навантаження і ніякого кінцевого результату  даного засідання немає і напевно і не буде в найближчий рік а той два. Насамперед варто зазначити два пункти : 1 – прес-служба Апарату Верховної Ради України   справно працює і видає  інформацію яка доводить, що  все на місці і  всі працюють, ну і 2 – це те що наші народні обранці і справді переливають з пустого в порожнє. Чого вартий лише цей коментар – «Український парламент завжди приділяв серйозну увагу проблематиці державної політики у галузі вітчизняної освіти.» Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Рибак під час відкриття парламентських слухань  які відбулись у середу 23 жовтня.
За словами В. Рибака, нинішні парламентські слухання проводяться відповідно до рішень Верховної Ради України від 16 квітня та 3 вересня поточного року. Для участі в них  були запрошені народні депутати України, керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, голови профільних комісій обласних рад, міністр освіти Автономної Республіки Крим, директори департаментів освіти і науки обласних державних адміністрацій, начальники управлінь освіти і науки міських державних адміністрацій, директори, вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, ректори вищих навчальних закладів, представники наукових кіл, громадськості, всього понад 500 учасників.
  Так багато зібрали спеціалістів цього разу , але пригадайте скільки дискусій було   протягом минулих років.  Спочатку  школярі мали вчитись дванадцять років , потім одинадцять. Спочатку підручники безкоштовні і надходять вчасно , а на практиці  батьки купляють всі книжки самі і вже посеред навчального року. Якщо до цього списку додати зміни у правилах орфографії, морфології  і особливо стилістики української мови, то можна з впевненістю задати  запитання : « А де ж відкопали тих спеціалістів які обговорювали законопроект про вищу освіту» ?
  Наступна цитата   дивує ще більше. «За словами Голови Верховної Ради, тематика парламентських слухань надає можливість перевірити та оцінити стратегічні напрями модернізації системи загальної середньої освіти, зокрема забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти.» Як на мене так питання про модернізацію системи освіти  було на слуху ще у 2009-2010 роках і за три роки «втілення» задуманого ми маємо  все  таку ж систему, яку одні озивають недолугою, а інші  характеризують як європейську, але всі так і продовжують платити за навчання і не тільки.
  Розпочинаючи з матеріально технічної бази і  кваліфікаційного рівня  молодих спеціалістів і закінчуючи навчальними планами та  освітнім законодавством можна сказати що   змінити систему освіти в кращу сторону важко а то й не можливо. Проведення  кардинальних реформ у даному напрямку  блокується  самими  депутатами які  і затверджують  ці закони. В той ж час вони  приймають закони які тільки погіршують вже сформовану ситуацію  в Україні.
  Якщо дослухатись до голосу молоді, зокрема студентства  то можна чітко викреслити   одну єдину претензію – навчальна програма  нав’язує безліч непотрібних предметів для студента. Для інженерів лишнім є історія, філософія та інші гуманітарні предмети, ну а для гуманітаріїв  навпаки.   Посилання на дану проблему  приводить нас до закордонного досвіду де  студент обирає предмети які він вивчає. Наша ситуація ж просто копіює положення справ під час Радянського Союзу. І тут не праві обидві сторони суперечки і ті що стверджують що Євроінтеграція змінить  освітню структуру і ті що просто  змінили дату  закону про вищу освіту та стверджують що це аж ніяк не радянська система. Одним із рішень вбачається передача прав  управління освітянським процесом студентам   у 50-60% співвідношенні, але зразу ж постає питання чи не погіршить це  ситуацію ще більше.
  Влучним   фінальним акордом  буде  наступна цитата : «Голова Верховної Ради запросив учасників слухань до професійної розмови і висловив сподівання, що поєднання практичного освітянського професіоналізму і політичної досвіду народних обранців дасть змогу чітко визначити напрями поліпшення якості загальної середньої освіти в Україні.» Надіюсь що  сподівання Голови ВР  здійсняться  і ми справді будемо впевненні у якості української  освіти.


 
Tags: public
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments